День пам'яті жертв голодоморів

                                              Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.

                                               Я зітхну... запалю обгорілу свічу,

Помічаю: не замки-твердині, не храми —

Скам'янілий чорнозем — потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях,

З долини, аж немов з кам'яної гори

Надійшли. Придивляюсь: Вкраїна, XX століття

                                                І не рік, а криваве клеймо — «33»