Інноваційні аспекти управління школою

Суспільно-політичні зміни в Україні висвітили нові завдання і проблеми перед системою освіти, і модернізація освіти набуває нових реалій, оскільки від них значною мірою залежить цілісне відновлення змісту освіти, одержання школярами нового досвіду, адекватного сучасним вимогам життя.

 

Новий етап розвитку суспільства вимагає від особистості відповідального ставлення до життя, компетентності при вирішенні складних життєвих проблем.

 

Сучасна людина особливу увагу приділяє тому, як пізнає, що робить, у що вірить. Гамлетівське питання «Бути чи не бути?» трансформувалося в роздуми, як бути та яким бути, як прожити своє життя, якими цінностями його вимірювати.

 

Сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися дитині в її позашкільному житті, а які ні. З огляду на це в сучасному закладі освіти першочерговим стає завдання не накопичення дитиною інформації, а розвиток мислення, вміння аналізувати ситуацію, планувати результати, самостійно здобувати й переробляти інформацію, перетворювати знання на інструмент пізнання інших видів діяльності, уміння конструктивно взаємодіяти з іншими, тобто стає провідним компетентнісно орієнтований підхід до освітнього простору школи.

 

Навчання та виховання у школі охоплює той період життя людини, коли активно формується її неповторне "я", визначається життєва позиція та моральні принципи, звідси - і високий ступінь відповідальності школи стосовно забезпечення умов реалізації особистісно-орієнтованого освітнього середовища. Цей стратегічний орієнтир визначає і зумовлює особливості побудови навчально-виховного процесу школи-комплексу.

 

Сучасні пріоритети освіти зумовлюють утвердження учня і вихованця як вищої цінності та мети освітнього простору школи.

Одним із головних аспектів такого навчання є створення умов для реалізації кожним учнем власної освітньої траєкторії, зумовленої його навчальними можливостями, інтересами, задатками та здібностями, і яка розгортається у площині цінностей особистісного розвитку.

Інноваційний шлях розвитку суспільства, на який стала наша держава, можливо забезпечити лише сформувавши покоління людей, які мислять і діють по-інноваційному, які є конкурентноспроможними на ринку праці, звідси - значна увага до загального розвитку особистості, її самостійності у прийнятті рішень, комунікативних здібностей, культури мислення, розвитку соціальних навичок та у життєтворчості особистості, яка допомагає дитині усвідомити, осмислити та осягнути життєву проблему, побудувати власну траєкторію життя.

Педагогіка нині знаходиться перед вибором: або вона й далі розвиватиметься в руслі традиційних понять, підходів до дитини як об’єкта впливів, недооцінки духовного становлення й розвитку особистості, або наповнить новим життєтворчим, культуротворчим змістом навчання та виховання, тим самим засвідчивши, що основне для неї – дитина, з її проблемами і потребами та динамічним внутрішнім світом.

 

Сьогодні, як ніколи, гостро стоїть проблема осмислення та пізнання світу, створення нової освітньої філософії, яка відкриє таємниці людської душі, її життєвий потенціал.

 

Стає цілком очевидним і головне завдання стратегії розвитку освіти– досягнення нової якості освіти, створення нової моделі школи майбутнього.

Метою Школи майбутнього є реалізація соціально-педагогічних ініціатив, спрямованих на створення нової практики освіти, яка б відрізнялась від існуючої змістом, організаційною структурою, системою управління.

Управління Школою майбутнього має бути орієнтоване на:

-   вироблення й реалізацію якісно нової, особистісно й компетентнісно орієнтованої освітньої системи на основі збереження і підтримки індивідуальності дитини;

-  створення середовища, яке стимулює активність дитини, що організована залежно від вікової й особистісної специфіки її розвитку;

-  інтенсивне включення в освітній процес школи можливостей додаткової освіти;

-  створення умов і механізмів у школі для виникнення дитячих громадських організацій та учнівського самоврядування;

-  створення умов для свідомого вибору кожним учнем своєї освітньої траєкторії.

 

Реалізувати ці завдання можливо через запровадження в систему роботи школи педагогіки життєтворчості, яка спрямована на плекання дитини як суб’єкта життя, допомогу їй у визначенні життєвої стратегії, у пошуках смислу життя як результату життєздійснення.

 

В основі педагогіки життєтворчості – концептуальні ідеї про розвиток і саморозвиток особистості, здатної до самотворення (тобто до свідомої, цілеспрямованої діяльності щодо життєвих цілей, визначення життєвих планів і способів самореалізації, формування своїх життєвих принципів і пріоритетів).

 

Які ж вихідні положення педагогіки життєтворчості, що дозволяють говорити про неї, як про провідні ідеї школи майбутнього – школи ХХІ ст.?

 

З позиції функціонального підходу – це духовно-практична діяльність особистості, спрямована на творчу реалізацію своїх планів. Компетентнісний підхід визначає здатність до життєтворчості як системну якість людини, що набувається через практику розширення життєвого досвіду з раннього дитинства.

 

З позиції культурологічного підходу особистість розглядаєтьсяв ролі творця власного життя, вона за допомогою технологій проектування духовно-практичної діяльності оволодіває мистецтвом життя та досягає вершин життєвого успіху.

Кожна людина – проект світу та смислу, і несе в собі особливу місію. У цих глибоких за змістом словах закладена проектна сутність життєтворчості серцевини компетентнісно спрямованої освіти, яка зорієнтована у ХХІ століття.

Ці стратегічні вимоги часу були покладені в основу Програми розвитку нашої школи.

Реалізуючи експериментальну програму, кожна школа обирає своє бачення на проблему життєтворчості особистості.

 

На яких же засадах формується школа життєвої компетентності в НВК № 36 :

По-перше, на життєтворчій спрямованості та компетентнісному підході до навчально-виховного процесу.

По-друге, на ідеї гуманізації.

По-третє, на принципі діяльнісного і практичного спрямування системи навчання і виховання учнів школи.

По-четверте, на принципі відкритості.

По-п’яте, на ідеї демократизації укладу шкільного життя.

По-шосте, на принципі особистісно-орієнтованого навчання.

По-сьоме, на принципі інтеграції у світову систему.

По-восьме, на принципі саморозвитку та самоорганізації особистості, гнучкості організаційних форм.

Розвиток школи в контексті педагогіки життєтворчості особистості в нашому закладі розглядається як система взаємопов’язаних і якісних дій в аспекті:

·    утвердження життєтворчої і культуротворчої спрямованості освітнього простору школи;

·    демократизації шкільного життя;

·    випереджувальної освіти;

·    діяльнісного змісту навчання;

·    розробки нових моделей розвитку школи;

·    принципу відкритості;

·    гуманізації освіти;

·    переорієнтації освіти на особистісну і компетентнісну спрямованість;

·    зміни змісту освіти, технологій навчання і виховання;

·    формування освітніх нових програм і проектів;

·    принципу самовдосконалення та саморозвитку особистості. (Додаток 1)

 

А школа майбутнього - це заклад освіти, який системно експериментує соціально-значущі, освітні нововведення в навчально-виховний процес та забезпечує їх впровадження. Тому можна констатувати, що розвиток школи в контексті педагогіки життєтворчості особистості - це шлях до Школи майбутнього.  

НВК № 36 – експериментальний майданчик регіонального рівня з педагогіки життєтворчості.

Тема дослідно-експериментальної діяльності, над якою працює наш колектив, "Створення системи неперервного економічного навчання та виховання учнів в умовах школи життєтворчості".

Мета педагогічного дослідження полягає у створенні сучасної дієвої системи неперервного економічного навчання і виховання, яка сприяє саморозвитку особистості учнів та формуванню їх життєвої компетентності у середовищі школи життєтворчості.

В концептуальному аспекті місія закладу освіти – це створення інноваційного освітнього простору школи для розвитку компетентної та життєтворчої особистості.

Місія економічної освіти: розвиток і використання економічних знань для формування творчої особистості, для підвищення якості життя українського народу і для розвитку суспільства.

Функції закладу освіти:

·    Забезпечення високої якості освіти як запоруки самореалізації особистості.

·    Гуманістична спрямованість освітнього простору школи.

·    Компетентнісно орієнтований підхід до формування змісту освіти.

·    Розвиток високоінтелектуальної, компетентної, життєтворчої, свідомої особистості з громадянською позицією, здатної до прояву своїх можливостей у різних сферах життєдіяльності.

 

Модель школи життєтворчості в умовах неперервного економічного навчання і виховання щодо плекання життєтворчої і компетентної особистості- це школа майбутнього, школа XXI століття (додаток № 2).

Вона включає педагогічні блоки, в яких відбуваються глибинні інноваційні зміни (в центрі даної моделі зображені руки, які плекають, бережуть, виховують, навчають, дають напрямок на життєвий шлях дитині):

- розробка нового змісту освіти;

- побудова навчального плану, який відображає неперервність економічного освітнього простору школи;

- компетентнісний підхід до навчально-виховного процесу;

- виховання демократичної культури та громадянської свідомості засобами дитячого самоврядування через дитячу економічну державу "ЕКО";

- розробка та апробація навчально-методичних посібників, програм та спецкурсів економічного змісту;

- утвердження акмеологічно-компетентнісної моделі вчителя та життєтворчої моделі учня;

- інноваційні прогресивні форми управлінської діяльності.

 

В основу життєдіяльності нашого закладу освіти покладена глибока концептуальна основа. Розроблені і направляють всю роботу школи:

- концепція економічного навчання і виховання учнів НВК № 36;

- концепція науково-методичної діяльності педагогічного колективу школи;

- концепція життєтворчості особистості "Крок за кроком до життєвої компетентності";

- програма розвитку школи.

 

Згідно з  проектно-цільовим управлінням освітнім простором школи в нашому закладі діють 8 управлінських проектів:

1) науково-дослідницький проект щодо створення системи неперервного економічного навчання і виховання учнів та запровадження курсу "Культура життєвого самовизначення";

2) науково-методичний проект "Педагогічний Еверест" щодо організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами за творчими групами згідно з інноваційною моделлю рівневої організації методичної роботи;

3) навчально-виховний "Проект у навчання" щодо запровадження методу проектів при викладанні предметів навчального плану школи;

4) науково-методичний проект - конкурс "Вчитель року";

5) виховні проекти - "Клас року", "Учень року", шкільна дитяча економічна держава "ЕКО";

6) навчальний проект "Творча обдарованість";

До кожного проекту розроблений паспорт (додаток № 3), який включає в себе мету проекту, головне завдання, коротке викладання суті проекту, шляхи реалізації окреслені на перспективу, план дій та кінцевий продукт (продукт проектної діяльності).

 

Для здійснення моніторингу досліджувальної системи в школі розроблена технологічна карта щодо впровадження експертизи та здійснення освітнього моніторингу, визначені об'єкти моніторингу, індикатори та етапи проведення (додаток № 4).

Інноваційний потенціал, професійна майстерність і компетентність педагогічного колективу школи дають основу стверджувати про впровадження і реалізацію визначених стратегічних завдань щодо роботи школи не в режимі функціонування, а в режимі випереджувального розвитку.

 

Місія економічної освіти згідно Концепції розвитку економічної освіти в Україні - це розвиток і використання економічних знань для формування творчої особистості, підвищення якості життя українського народу і професійного розвитку суспільства.

Розробка і впровадження системи неперервного економічного навчання охоплює всі ланки навчально-виховного процесу і передбачає:

1) викладання економіки як навчального предмету з 1 до 11 класу;

2) організацію психологічної та правової освіти майбутніх суб'єктів економічних відносин, розгляд питань ділового спілкування, правової оцінки економічних операцій;

3) інтеграцію загальноосвітніх дисциплін на зв'язок з економічною освітою;

4) організацію науково-дослідницької роботи учнів, зв'язок з ВНЗ м.Дніпропетровська;

5) побудову системи виховної роботи на засадах шкільної дитячої економічної держави "Еко" із запровадженням "внутрішньої валюти" - в 1-ек (від слова економіка);

6) створення експериментальних навчальних авторських програм та посібників для учнів різних вікових груп з проведенням моніторингу впровадження;

7) залучення дітей дошкільного відділення до економічного виховання.

Найважливішим чинником ефективності економічної освіти, на нашу думку, є її неперервність, під якою ми розуміємо цілеспрямований, науково-обґрунтований процес постійного розвитку особистості учнів як активних, творчих суб'єктів економічного життя України.

Результативність неперервності економічної освіти забезпечується її поетапністю. Адже пізнавальний інтерес учнів протягом всього періоду навчання у школі на кожному віковому етапі має свої особливості, врахування яких забезпечує поступове накопичення та поглиблення і розширення знань з економіки.

В основу концепції економічної освіти учнів школи-комплексу покладено освітньо-виховну модель неперервної економічної освіти (додаток № 5), згідно якої системою неперервної економічної освіти охоплені всі класи школи та вихованці дошкільного відділення (І етап - початковий (дошкільний відділ), II етап - 1-4 класи, III етап 5-7 класи, IV етап - 8-9 класи, V етап -10-11 класи.)

У запропонованій системі визначено зміст економічної освіти на різних вікових етапах шкільної освіти та засоби реалізації визначених завдань через викладання спецкурсів економічного спрямування, через розробку економічних проектів, написання курсових робіт, проведення економічних дебатів та захист бізнес-планів, участі в економічних іграх, створення шкільних економічних клубів тощо.

Так, згідно з цією освітньо-виховною моделлю неперервної економічної освіти на І етапі (дошкільне відділення) передбачено такий зміст навчання: формування уявлень про поняття, які цікавлять дітей: гроші, ціна, зарплата, товар, магазин тощо.

Реалізується зміст навчання через викладання спецкурсу "Цікава економіка". Заняття проводяться в ігровій формі.

На II етапі (1-4 класи) змістом економічної освіти є пробудження пізнавального інтересу учнів до економічних знань, засвоєння елементарних відомостей про ресурси, потреби і можливості їх забезпечення, гроші, бюджет сім'ї та держави.

Даний зміст навчання реалізується через викладання спецкурсів "Уроки творчості з елементами економіки", «Азбука права" та "Культура життєвого самовизначення". На уроках "Творчість з елементами економіки" в 1-4 класах використовуються навчальні посібники "Економіка для молодших школярів" Т.Г.Гільберг та зошити з друкованою основою,  розроблені вчителем Борисенко А.К.

Змістом навчання на III етапі (5-7 класи) є формування в учнів системи знань про те, що економіка - основа життя людського суспільства, відбувається ознайомлення з економікою на міжпредметній інтеграційній основі у процесі вивчення основ наук.

Реалізується зміст навчання на даному етапі за допомогою спецкурсів "Початки економіки", "Економічні ігри", "Культура життєвого самовизначення".

На IV етапі (8-9 класи) відбувається поглиблене вивчення основ економічних знань і розширення економічного світогляду учнів школи, а також формування знань, умінь і навичок для прийняття економічних рішень; відбувається економічна соціалізація. Формується погляд на себе як на повноправну особистість.

Даний зміст навчання реалізується за допомогою спецкурсів "Основи економічних знань", "Економічні ігри", "Основи бізнесу та бізнес-проектування", "Культура життєвого самовизначення". Для учнів працює клуб «Формула успіху».

Змістом економічної освіти школи на V етапі (10-11 класи) є утвердження цілісного розуміння економіки та економічної культури старшокласників.

Відбувається опанування фундаментальних проблем економіки на основі конкретизації знань і спеціалізації у певній сфері, формування економічного способу мислення, професійна орієнтація.

Реалізується зміст навчання через викладання спецкурсів "Основи економічної теорії", "Міжнародна економіка", "Основи менеджменту і маркетингу", "Основи бізнесу та бізнес-проектування", "Бізнес і право", "Культура життєвого самовизначення". На цьому етапі учні готують курсові проекти, бізнес-проекти, творчі роботи для захисту в МАНі, беруть участь в економічних дебатах, в роботі клубу "Формула успіху".

Прикладом інноваційного підходу до розвитку компетентної креативної особистості в умовах навчального закладу економічного профілю є вивчення в 10-11 класах спецкурсу «Фінансова математика» (за програмою Бицюри Ю.В.).

Метою вивчення спецкурсу є ознайомлення учнів з можливими методами застосування шкільного курсу математики до розв’язання прикладних задач у сфері фінансів, бізнесу та економіки.

 

Розроблена система роботи направлена на становлення компетентно-спрямованого навчально-виховного процесу, на поглиблення діяльнісного характеру змісту освіти, на визначення орієнтирів особистісного і професійного самовизначення, на обґрунтування ключових компетенцій для різних сфер діяльності особистості, на створення виховного простору щодо компетентного вибору особистістю свого життєвого шляху.

Визначений зміст навчання та обрані засоби їх реалізації направлені на формування економічної компетентності учнів школи.

 

Загальна та економічна культури пов'язані не тільки з тим, як учням викладають предмети суто економічного циклу, а й з усією системою навчання та виховання учнів школи.

 

У навчальному закладі економічного профілю, яким є НВК №36, ми говоримо про інтегрування економічних знань в окремі навчальні дисципліни. Так, при запровадженні інтегративних аспектів навчання важливо пам'ятати, що його основним завданням є не лише поглиблення знань, а й формування нового світогляду на все, що відбувається навколо, уміння аналізувати глобальні й регіональні проблеми сучасного світу.

Здійснення обраного підходу вимагає від учительського колективу проведення пошуку щодо визначення змісту знань і практичних умінь з різних навчальних дисциплін, що можуть інтегруватися з економікою.

Так, вчителі української мови та літератури Доценко Н.А., Ісаєва С.В. при вивченні творів українських письменників проводить аналіз їх в контексті дослідження економічних реалій. В центрі уваги вчителя - особистісне осмислення економічних ситуацій, їх переживання і ставлення до них.

Наприклад, при вивченні п'єси І.Котляревського "Наталка Полтавка" розв'язується проблемне питання: "Позитивний чи негативний вплив мають на психологію і свідомість героїв явища дійсності економічного характеру, висвітлені у п'єсі?". З'ясовується коло економічних питань п'єси: потреби, гроші, багатство, наймана праця. Вчителями української мови та літератури розроблено збірники вправ з української мови з використанням економічної лексики та термінології і збірник диктантів з текстами економічного спрямування.

А також розроблено дидактичні картки щодо інноваційних аспектів програмних літературних творів, які вивчаються згідно з навчальною програмою. В цих картках визначено життєтворчі аспекти уроку (за компетенціями) та зазначено інтеграційні аспекти економічного змісту твору, який вивчається на уроці.

Борисенко А.К., керівник методичної комісії вчителів початкових класів, є автором методичної розробки щодо інтеграції економічних знань в процесі викладання предметів базового рівня початкової школи: математика (задачі з економічним змістом для 1 - 4 класів), українська мова (диктанти економічного спрямування).

 

Актуальним є твердження економіста А.Маршалла, що економіка - це наука, що вивчає повсякденне життя, яке залежить від економічних умов, котрі можна змінювати, робити кращими, тим самим поліпшуючи умови нашого життя. Як навчити дітей орієнтуватись у складних процесах суспільства, які безпосередньо чи опосередковано їх стосуються?

 

Завданням вчителів економіки є не просто дати учням теоретичні знання з основ економіки, а й показати, як можна їх практично застосувати, навчити розуміти і аналізувати події, що відбуваються в економічному житті, знаходити свої шляхи в розв'язанні економічних проблем тощо.

Тому ще одне питання, яке варто особливої уваги, - це методи засвоєння знань та технологій навчання. Педагогічна практика вчителів школи підтверджує, що найбільш ефективними залишаються такі технології навчання, як технологія інтерактивного навчання, технологія навчання як дослідження, проектна технологія, створення ситуацій успіху, комп’ютерні (інформаційні) технології навчання, технології критичного мислення, ігрові технології навчання, проблемне навчання, технологія «Дебати», технологія продуктивного навчання, технологія саморозвитку дитини та технології виховання (гуманно-особистісна технологія, культурно-виховна технологія за інтересами учнів, технологія колективного виховання, технологія колективних творчих справ).

Все це дає змогу проявити учнівській молоді свою індивідуальність, неповторність та життєтворчість. Відбувається перехід до компетентнісної моделі навчання, що являє собою нову парадигму освіти, яка поєднує знаннєву, діяльнісну і ціннісно-орієнтаційну складові змісту освіти.

Входження молодого покоління в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підвищує роль життєвої і соціальної компетентності учнів освітнього закладу.

Компетентнісний підхід відповідає об’єктивним потребам учнів. Разом з тим, він відповідає й напрямам творчих пошуків учителів. Ці пошуки пов’язані з реалізацією проблемного навчання, педагогіки співпраці, особистісно орієнтованого навчання. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і життям.

Тому на уроках поряд із навчальною, розвивальною і виховною метою введений життєтворчо-компетентністний аспект уроку, бо в основі освітніх результатів традиційної школи - знання, вміння і навички, а в школі життєвої компетентності освітні результати - це вміння використовувати знання як інструмент розв'язання життєвих проблем і сформованість ключових життєвих компетентностей.

В школі розроблена схема сформованості основних ключових компетентностей (додаток № 6) для дітей різних вікових категорій, яка і допомагає вчителю направити навчальний матеріал уроку на компетентнісне спрямування, щоб кожна тема, кожний урок був однією із цеглинок у скелястих сходах до вершини самовизначення особистості. Це дає можливість не накопичувати суму знань, не насичувати формами і методами, а зовсім по-новому дивитися на урок, як продуктивне "життєздійснення" особистості на вивченому матеріалі.

Лідія Сохань у своєму листі до педагогів говорить, що «життя в його найвищому прояві - це мистецтво. Для того, щоб людина оволоділа цим мистецтвом, вона повинна вивчати науку життя".

У шкільному навчальному плані є такі науки, як фізика, хімія, економіка, математика, географія і т.д., а наука життя відсутня. А ми у своєму закладі за допомогою педагогіки життєтворчості відкриваємо цю науку і в математиці, і в географії, і в економіці і допомагаємо дитині опанувати її.

 

Тема і завдання школи щодо створення умов для утвердження і розвитку життєтворчої і компетентної особистості набувають конкретного сенсу через втілення моделі життєтворчої особистості (додаток № 7), яка і є засобом еталонного вимірювання ефективності діяльності навчального закладу з педагогіки життєтворчості.

Модель життєтворчої компетентної особистості учня НВК № 36 "Дитина - творець свого майбутнього" передбачає такі аспекти, як:

- постановка, формування власних цілей і вибір способів їх досягнення;

- орієнтація на розв'язання конкретних проблем, які стоять перед суспільством, людиною;

- усвідомлення "Я" концепції;

- усвідомлення в собі творця і проектувальника власного життя як найвищої цінності людини;

- основа освітніх результатів - ключові життєві компетентності та вміння використовувати знання як інструмент розв'язання життєвих проблем;

- сповідування загальнолюдських та національних цінностей, активна соціальна і громадянська позиція;

- вихід на індивідуальну життєву траєкторію розвитку і саморозвитку особистості;

- виховання вільної, конкурентноздатної особистості із інноваційним стилем мислення.

 

Формування життєвої компетентності учнів школи –комплексу в умовах неперервного економічного навчання і виховання здійснюється за напрямками:

- інтелектуальний простір;

- національна свідомість, громадянська гідність;

- духовність і мораль повітря освіти;

- культурна мозаїка розвитку дитини;

- креативність освітнього простору;

- здорова дитина - здорова нація;

- творчий учитель - творчий учень.

 

Мета і завдання підготовки учнів набувають конкретного сенсу через втілення моделі випускника, яка є засобом еталонного вимірювання ефективної діяльності навчального закладу.

Модель компетентного випускника школи покликана орієнтувати всю діяльність школи, визначати цілі життєдіяльності школи і шляхи їх досягнення.

Педагогічний зміст моделі полягає у тому, що вона дозволяє виділити активні і перспективні вимоги до змісту освіти, виявити, вивчити і науково обґрунтувати зближення між очікуваними і бажаними характеристиками випускника - компетентної особистості у майбутньому.

Розроблена у школі схема щодо сформованості основних ключових компетентностей особистості дитини на різних ступенях освіти, які характеризують соціальне замовлення суспільства і є очікуваним результатом «моделі компетентного випускника» в аспекті реалізації компетентнісно орієнтованого освітнього закладу.

 

Головними та визначальними критеріями життєтворчих цінностей особистості, яка навчається у НВК № 36. являються мудрість, розум, інтелект, відкритість, висока духовність, доброта, вихованість, культура здоров’я, гуманізм, патріотизм, відповідальність, соціальна зрілість, моральні принципи, толерантність, самостійність, життєва позиція (додаток 8).

Успішне майбутнє нашої держави залежить від здорового молодого покоління, яке сповідує культуру здоров’я в широкому плані - це і фізичне здоров’я, і духовне здоров’я, і психічне здоров’я, і соціальне здоров’я.

У навчально-виховному комплексі розроблено модель здоров’язберігаючого освітнього простору школи «Здоров’я через освіту» (додаток 9), якою передбачено комплекс заходів і завдань забезпечення фізичного, духовного, психічного та соціального здоров’я учнів через систему спільних дій навчального закладу, батьків та суспільства щодо формування успішної та життєтворчої особистості.

Однією із центральних ланок роботи школи є розвиток творчого потенціалу кожного учня у багатовимірному розумінні. Згідно з шкільною програмою "Творча обдарованість" створено банк даних за номінаціями: розумова обдарованість, науково-інтелектуальна обдарованість, художньо-естетична обдарованість, спортивна обдарованість та лідери дитячого самоврядування. Відповідно номінацій у школі створена і дошка пошани "Ними пишається школа".

 

У школі працює шкільна мала академія наук, в рамках якої працюють шість учнівських наукових товариств: «Економікc» (економіка), «Квант» (фізика), «Pascal» (інформатика), «Феміда» (бізнес і право), «Крок до зірок» (українська мови та література), «Екосфера» (біологія).

Психолого-педагогічний супровід розвитку особистості учнів в умовах системи неперервного економічного навчання розглядається як цілісна системно-організована діяльність, у процесі якої створюються соціально-психологічна та суто педагогічна умова для успішного навчання і особистісного розвитку кожного учня.

 

В аспекті психолого-педагогічного супроводу експерименту у школі для учнів 1-11 класів запроваджено спецкурс "Культура життєвого самовизначення", головною метою якого є формування в учнів ціннісних орієнтирів в різних сферах життєдіяльності, утвердження особистості, здатної до швидкої адаптації явищ соціального середовища, до самореалізації та самоствердження в різних аспектах.

Якість освіти учнів навчально-виховного комплексу економічного профілю забезпечується не тільки навчанням, а й вихованням особистості майбутнього спеціаліста, людини, яка має широкий спектр знань, життєвих переконань, мотивацію для успіху, вміє працювати в команді.

 

Через створену шкільну дитячу економічну державу "ЕКО", яка працює на засадах дитячого самоврядування, утверджується виховання демократичної й економічної культур та громадянської свідомості учнів.

Діяльність системи самоврядування сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадянської позиції, ефективнішому входженню молодих людей в доросле життя. Країна «Еко» має свою Конституцію, Герб, Прапор, Гімн. Керує економічною країною президент та парламент, працюють міністерства, які обираються на загальношкільній конференції. В рамках дитячої країни «Еко» працює шкільне страхове агентство, податкова інспекція, біржа праці, відділ реклами та відділ захисту «ноу-хау». Країна «Еко» має шкільну валюту – бронзові, срібні та золоті еки. Умови отримання еків розробила дитяча фінансова комісія. Кількість отриманих еків можна побачити на символічному Дереві життя шкільної родини, де кожна гілочка – це класний колектив. Випускається учнівська газета «Шкільна правда».

Здійснювати інноваційні нововведення в навчальному закладі не можливо без високо професійного і науково-методично підготовленого педагогічного колективу.

 

Учитель - ключова фігура в системі становлення життєвої компетентності особистості школяра.

 

Який він – учитель школи життєтворчості, школи майбутнього? Це, передусім, Учитель з великої літери. Людина, яка не тільки отримала спеціальну педагогічну освіту, але і завжди почуває себе на вістрі соціальних проблем.

Це - учитель мислитель, який відчуває всю повноту покладеної на нього святої відповідальності за долю дитини (особистості), яку йому довірили, за її духовне, інтелектуальне і фізичне здоров’я, за майбутнє своєї країни і всього світу, всієї людської цивілізації.

Це – учитель-лідер, тоталізатор розвитку системи освіти.

Які ж риси учителя – лідера? Інноваційний характер; вдале поєднання власних творчих пошуків із відомими педагогічними технологіями; сміливість у відстоюванні своїх творчих ідей; уміння налаштовувати учнівський колектив на неперервну цікаву роботу, що обов’язково дає результат; постійний пошук кращих рис учня, спрямування їх на зростання особистості і учнівського колективу, цілеспрямованість, принциповість, визнання відповідальності перед учнями, розуміння їх потреб.

Учитель школи майбутнього застосовує інноваційні технології. Це вимагає від нього інноваційного стилю мислення, готовності до дослідницької і експериментальної роботи.

У Концепції середньої загальноосвітньої школи підкреслюється, що зміни у змісті й структурі загальної середньої освіти мають глибинний характер і потребують розв’язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей.

З цієї точки зору роль вчителя полягає не лише в тому, щоб забезпечити трансляцію знань, але й бути носієм культури і загальнолюдських цінностей.

У школі розроблена акмеологічно-компетентнісна модель вчителя (додаток № 10), яка допомагає педагогам співставити свої досягнення і свою педагогічну діяльність з еталонним вимірюванням вчителя, "школи творчості", «школи майбутнього» йти постійно в ногу з інноваціями, а можливо і випереджати їх.

У НВК № 36 створено науково-методичний центр, у рамках якого діє науково-методична рада, творчі групи вчителів, створено науково-експериментальний центр, діють предметні та міжпредметні методичні комісії. Система науково-методичної та дослідницької роботи з педкадрами спрямована на формування професійної педагогічної культури, впровадження нових педагогічних ідей, технологій та методик навчання і виховання, узагальнення та поширення перспективного та педагогічного досвіду.

Працюючи в рамках обласного науково-методичного проекту «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості», вчителі школи активно запроваджують інноваційні технології розвитку творчих здібностей учнів через модернізацію роботи методичних комісій та мобільних творчих груп вчителів «Майстер» та «Золотий Олімп».

У рамках роботи творчих груп визначаються стратегічні напрямки розвитку навчально-виховного процесу школи, аналізуються навчальні програми, проекти, плани, підручники, розробляються нові підходи до навчання.

Отже, школа життєтворчості – це шлях до успіху та створення умов щодо утвердження компетентнісного і життєвого освітнього простору школи для розвитку особистості учня, для плекання компетентної, творчої та конкурентноспроможної особистості, - це шлях до школи майбутнього.

М.В.Гоголь писав: «Дати освіту – це зовсім не значить тільки навчити, наставити чи просвітити, це означає «висвітити» наскрізь людину в усіх її силах, а не в самому лише розумі, - отже, необхідно кожній дитині надати можливості знайти себе, створити умови, які визначила природа для її розвитку, віднайти те унікальне, що є в кожній людині».

 

Додаток 1

 

Додаток 2

 

 

Додаток 3

 

Додаток 4

 

Додаток 5

 

Додаток 6

 

Додаток 7

 

Додаток 8